Участь у XI Міжнародній спеціалізованій виставці з квіткового бізнесу Expoflowers Ukraine 2017

В межах XI Міжнародної спеціалізованої виставки квіткового бізнесу Expoflowers Ukraine 2017, салон-студія “Розамелія” прийняла участь у професійному конкурсі дитячого букету. Дефіле з букетом #rosamelia Rosamelia выставка яя Rosamelia диплом2 Rosamelia букет2

Історія з однією невідомою

- Привіт! Рада знову тебе бачити! Яка ж ти красива! – промовила тихенько я.

- Привіт! Я теж дуже рада, що ти знову прийшла!

- А про що ти мрієш? – запитала я.

- Я мрію почути освідчення в коханні. – сором’язливо відповіла вона.

- Чому саме освідчення? Адже в житті буває багато інших приємних подій. – трішки здивувалась я.

- Розумієш, в такі хвилини світ неначе зупиняється, повертається до якоїсь первозданної точки повного абсолюту. Дуже коротка мить невагомості, коли навіть серце завмирає в розумінні, що зараз відбувається те, заради чого всі приходять у цей світ, хоч і не всі заради цього живуть. Це як виконати найкращу місію свого блискавично короткого життя.

- Але ймовірність, що це трапиться з тобою, не дуже висока, правда? Люди вирішують свої життєві задачі, часто використовуючи для цього тебе, і зовсім не обов’язково, що твоє призначення буде пов’язане з освідченням.

- Так, я знаю. Але я сподіваюсь. Кожна з нас сподівається на це. Краще цього може бути лише… Ти читала «Маленького Принца» Екзюпері?

- Авжеж читала. Але для мене несподіванка, що ти знаєш про Маленького Принца! – здивувалась я.

- Знаю. – трішки зашарілась вона. – Я відкрию тобі нашу таємницю, тільки ти не смійся, добре?

- Добре. – погодилась я, і це був неочікуваний поворот подій.

- Ну ось… як тобі сказати… наприклад, я дуже рада, що в своєму житті зустріла тебе – ти мене розумієш і любиш, я це відчуваю по твоєму піклуванню і по радості від кожної нашої зустрічі. Для мене ти – мій персональний Маленький Принц.

- Принцеса. – кокетливо поправила я. – Або навіть Принчипесса, як говорять в Італіі.

- Нехай Принчипесса. – посміхнулась вона. – Для кожної з нас краще за освідчення може бути тільки зустріч зі своїм Маленьким Принцем чи Принцесою. Ти ж пам’ятаєш, чим він був зайнятий на своїй маленькій планеті?

- Окрім прочищання вулканів?

- Окрім прочищання вулканів.

- А, здається, я починаю розуміти. Тобто кожна з вас чекає, що зустріне друга, ту саму людину, яка буде піклуватись, оберігати від протягів, укутувати на зиму, терпляче чекати разом з тобою на весну, любити тебе і дуже-дуже радіти, коли настане твій зоряний час прикрашати собою цей світ…

- Так, саме так. – відповіла мені, щасливо усміхнувшись, Троянда.

Олена Очимовська, червень 2016.

Історія з одним невідомим

- А ти все працюєш…

- Невже ти хотіла б, щоб було по-іншому? – почула я у відповідь.

- Та ні, звичайно, працюй, працюй. І де в тебе тільки сили беруться?

- Інколи я теж втомлююсь, ти це чудово знаєш. Тоді я просто вимагаю спокою і позитивних емоцій.

- В цьому ми схожі. – посміхнулась я.

- Я ж для тебе працюю, і вдень, і вночі. Так влаштовано в цьому світі, так задумано природою. Життя – це рух. Постійний рух вперед і невтомна праця.

- Невже тобі ніколи не хочеться запитати, чи має все це сенс?

- Все – себто життя? Ні, я ніколи не сумніваюся. Обираючи між життям і смертю я завжди обираю життя. Я можу втомитись, але не сумніватись. Сумніви – це твоя парафія. Завжди в тебе голова захламлена якимись думками і сумнівами. Коли я і ти народжувались, у нас не було сумнівів, було лиш непереборне бажання жити. Навіть зараз, коли смерть ходить так близько поряд з твоїми рідними, у тебе не повинно залишатись місця для думок і прагнень інших, ніж просто жити.

Я лише промовчала у відповідь, бо знала, що це правда.

- Отже, ти знаєш моє перше призначення – працювати, служити. Друге не менш важливе – кохати. Я завжди напоготові допомогти в цьому, але потрібно твоє бажання наповнити чашу коханням, а не чимось іншим. Знаєш, якби люди завжди керувались цими двома призначеннями – служити і кохати – ваш світ був би зовсім іншим.

Це були мудрі слова і моя голова знову не знайшла, що відповісти.

- Мені хотілося б, щоб ти частіше прислухалась до мого голосу. Тобі навіть самій так було б легше. А ще мені подобається, коли ти радієш і коли кохаєш, бо це для мене найкращі ліки.

- Ти так схоже на мене. – посміхнулась я.

- Так. Тому що Я – це і є ТИ. – відповіло мені моє Серце.

Олена Очимовська, червень 2016.